Методичні рекомендації з науково-методичного забезпечення розвитку творчої ососбистості учнів

Методичні рекомендації

з науково-методичного забезпечення розвитку

творчої ососбистості учнів

         Виховання творчої особистості школяра – одне із стратегічних завдань сучасної школи.

         Проблемі розвитку творчої особистості присвячено багато наукових праць С.Гончаренка, В.Даль, А.Лук, В.Моляко, Джона Дьюї, Джерома Брунера, Г. Ващенка, Л.С. Виготського, А.Т.Шуміліна, В.Н.Ніколко, Я.А.Пономарьової, В.О. Сухомлинського, О.М.Матюшкіна, М.Холодної, П.Торенс та ін.

Творчість – це форма людської діяльності, яка ставить за мету пошук і практичне створення нового, оригінального, унікального, кращого, прогресивного, соціально значущого (С.Гончаренко, В.Даль, Ф.Лук, В.Моляко).

Джон Дьюї, американський філософ, психолог і педагог ХІХ-ХХ ст., сприяв створенню «школи відкриттів і пошуків нового»

Джером Брунер, американський психолог, розробив цікаву концепцію навчання через відкриття, навчання, яке забезпечує учням новий погляд на навчальний процес.

Григорій Вищенко, видатний український педагог, вважав дослідження активним методом розвитку креативних здібностей учня, акцентував увагу на значенні методу проектів, ролі домашньої роботи і місце в ній книжки як засобу розвитку творчої особистості школяра.

Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн, В.В.Давидов, Д.В.Ельконін, Л.В.Занков – автори розвиваючого навчання – розглядають процес формування творчої особистості шляхом розвитку інтелектуальних здібностей учнів.

Психологи О.М.Матюшкіна, В.О.Моляко, Т.С.Полякова, Р.М.Пономарьова розрізняють поняття «інтелектуальні» і «творчі» (креативні) здібності.

А.Ф.Алейніков у роботі «Про креативну педагогіку» визначає основні організаційні умови ефективного креативного  педагогічного процесу:

– створення у навчальному процесі спеціального фону спілкування, який сприяє розкриттю і розвитку творчих здібностей учнів;

– реорганізація навчального процесу, під час якого учень стає творцем (креативом), а навчальний матеріал – засобом досягненн творчої мети;

– введення додаткового навчального матеріалу, що містить пояснення і демонстрацію дій, пошукових прийомів.

         Модель творчої особистості включає такі структурні компоненти творчих здібностей:

– мотиваційні;

– інтелектуально-логічні;

– інтелектуально-евристичні.

            Показники творчого мислення:

– швидкість (кількість варіантів рішення);

– гнучкість (ступінь різноманіття варіантів рішення);

– оригінальнійсть ідей;

– деталізація розроблених ідей;

– оптимальне поєднання інтуітивного і логічного.

                Технології розвитку креативного потенціалу учнів:

– проблемне навчання;

– диференційоване та індивідувальне навчання;

– проектні технології;

– адаптивна педагогіка;

– особистісно орієнтоване навчання;

– розвивальне навчання;

– інформаційно-комунікативні технології;

– саморозвиваюче навчання

           Форми навчання обдарованих учнів:

– класи з поглибленим вивченням окремих предметів;

– профільні класи, групи;

– факультативи, спецкурси, курс за вибором;

– позакласні та позашкільні гуртки, об’єднання, наукові товариства, МАН;

– індивідуальні заняття, консультації;

– науково-дослідницька діяльність;

           Розробка системи (моделі) розвитку креативної особистості та її  саморозвитку, самореалізації потребує  комплексного, системно-структурного підходів і повинна охоплювати усі ланки педагогічної системи.

І. Управлінський рівень

1. Підготовка педагогів до роботи з творчимии учнями.

2. Розробка Програми пошуку та розвитку творчих учнів.

3. Створення інтегрованої моделі роботи щодо розвитку творчої особистості школяра.

4. Розробка системи контрольно-критеріальних показників моніторингу діяльності вчителя.

5. Здійснення керівництва і контролю за роботою педагогів щодо розвитку творчих здібностей учнів.

ІІ. Науково-методичний супровід

1. Формування готовності вчителя до роботи з творчо обдарованими учнями через систему методичних заходів;

– майтер-класи щодо поширення досвіду;

– розробка методичних рекомендацій;

– презентації проектів вчителів;

– публікації в педагогічній пресі та е-газеті;

– узагальнення та поширення досвіду;

– розробка навчально-методичного комплексу;

– створення банку ППД;

– семінари;

– треніги;

– дебати;

– конференції.

ІІІ. Педагогічний рівень

1. Діагностування, анкетування, пошук творчих дітей.

2. Збагачення навчальних програм.

3. Створення системи роботи з творчими учнями засобами навчальних дисциплін.

4. Активне впровадження інноваційних технологій креативного навчання.

5, Підвищення якості підготовки учнів до участі в олімпіадах, МАН, конкурсах, претезнтаціях творчих робіт.

6. Розробка та проведення моніторингу щодо  формування мотиваційної  компетентності учнів у процесі вивчення навчальних предметів.

Недоліки в роботі в обдарованою молоддю

1. Ігнорування можливостей здоров’язберігаючих технологій у формуванні творчої особистості.

2. Відсутність системи роботи з творчими учнями.

3. Непрезентабельність профільних класів, груп.

4. Низький рівень підготовки учнів до олімпіад, конкурсів.

5. Низький рівень роботи з залучення учнів до навчання в МАН.

6. Низький рівень дослідницької роботи з творчими учнями.

7. Відсутність взаємозв’язку в управлінні творчою діяльність в системі «адміністрація-педагог-учень».

Модель творчої особистості

1. Креативність

Здатність виробляти нові ідеї, гіпотези, знаходити способи вирішення проблемних питань, виявляючи при цьому оригінальність та винахідливість, інтелектуальну ініціативу.

2. Інтуіція

Знаходження, пошук правильного вирішення проблеми без усвідомлення шляхів і способів досягнення.

3. Творча уява

Самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних продуктах діяльності.

4. Дивергентне мислення

Здатність мати декілька підходів до вирішення однієї задачі, бачити проблему в різних ракурсах.

5. Оригінальність мислення

Своєрідна властивість розуму, прийомів розумової діяльності.

6. Асоціативність мислення

Здатність використовувати різні асоціації, проводити аналогії